Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

До печёнок

  • 1 пронять до печёнок

    прост.
    1) (сильно пробрать, пронизать кого-либо (о холоде, ветре и т. п.)) the frost (wind) has nipped smb. good and proper; cf. one is chilled to the marrow (bone)

    Красноармеец всматривается в своего соседа. "Видать, мороз "пана" пронял до печёнки... Выгнали на такой мороз в одной шинелишке, вот и прыгает, как заяц". (Н. Островский, Как закалялась сталь) — The Red Army man subjected his neighbour to a scrutinizing glance. 'The frost has nipped the Pan good and proper,' he thought to himself.'... Imagine being chased out into this cold in that miserable outfit, no wonder he jumps about like a rabbit...'

    2) ( глубоко волновать (кого-либо)) strike smb. to the core; cut (sting) smb. to the quick

    Так вот поговорили мы. Проняла эта женщина меня до самых печёнок - общей нашей обречённостью на старость и вымирание. (Н. Суханова, Делос) — So we talked. The woman struck me to the core with our common sense of being doomed to old age and dying.

    Русско-английский фразеологический словарь > пронять до печёнок

  • 2 печёнка

    Русско-английский фразеологический словарь > печёнка

  • 3 печёнка

    [pečónka] f. (gen. pl. печёнок) (colloq.)
    1.
    2.
    ◆

    Новый русско-итальянский словарь > печёнка

  • 4 печёнка

    f (33; ­нок) Leber; всеми печёнками P zutiefst; сидеть в печёнках P schwer im Magen liegen

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > печёнка

  • 5 пронять до печёнки

    Русско-английский фразеологический словарь > пронять до печёнки

  • 6 надоедать

    надоесть набридати, набриднути, обридати, обриднути, приобридати, приобриднути, надбридати, надбриднути, (назойливо) доїдати, доїсти, дозоляти, дозолити, назолити(ся), надозолити, (наскучать) (на)докучати, (на)докучити, кучити (редко), накучити, навкучати(ся), навкучити(ся), укучити(ся), (до крайности, опротиветь) огидати, огиднути, огидіти, наприкрятися, наприкритися, сприкрюватися, сприкритися, уприкрятися, уприкритися, настирятися и настирюватися, настиритися, остив[г]ати, ости(г)ти и ости(г)нути, увірятися, увіритися, в'їдатися, в'їстися, упікатися, упектися, осоружуватися, (з)осоружитися, (пров.) усвіріпитися, (осточертеть) остогиднути, остогидіти, о[на]сточортіти, очортіти, о[на]стобісіти, обісіти, наобісіти, (о мног.) понабридати, побриднути, по(на)докучати, поостив[г]ати, поосоружуватися и т. п. кому. [Йому та робота набридла вже (Васильч.). Обридло мені все (Л. Укр.). Тут мені вже усе приобридло страх! (М. Вовч.). Встигла добре надбриднути батькам за тиждень (Крим.). Ти мені назолив(ся) (Звягельщ.). Докучило їй дожидання! (Грінч.). Надокучило самому швендяти по полях (Мирний). Кучте їй: вона поможе вам вернути місце (Куліш). Накучило мені ждати його (Звин.). Добре ніколи не укучиться (Номис). Море так йому огидло, що бігом на його дививсь (Котл.). Панська власть ніде так не вприкрилася, як у Франції (Доман.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Щоденні ласощі нам остивають (Куліш). Чи не остила я вам? (Кониськ.). Як вам не остигне вчитися? (Звин.). Увірилась ти мені своїм рюмсанням (Грінч.). Ну, та й упікся він, - що-дня надокучає! (Сл. Гр.). Як мені осоружився цей хлопець! (Свидниц.)]. Не -дай! - не докучай! дай мені чисту годину! -есть хуже горькой редьки - обриднути гірше від печеної редьки кому; доїсти кого до живих печінок (Свидниц.). Надоевший - що набрид и т. п.; набридлий, обридлий, остилий, настилий, осоружний. [Життя, ще недавно набридле й настиле, ізнов тебе вабить (Грінч.). Обридлі нісенітниці (Федьк.)].
    * * *
    несов.; сов. - надо`есть
    набрида́ти, набри́днути, обрида́ти, обри́днути и обри́д, -дити, -джу, -диш; ( докучать) докучати, докучити, надокуча́ти, надоку́чити, насти́рюватися, -рююся, -рюєшся, насти́ритися; диал. напри́крятися, напри́критися; (сов.: опротиветь) спри́критися, осору́житися; (сов.: осточертеть) остогидіти, -джу, -диш, остоги́днути; ( постылеть) остива́ти, ости́ти, -ти́не; (сов.: наскучить) знуди́ти, -джу́, -диш и зну́дити, -джу -диш, онавісні́ти; (несов.: приставать) виснути

    не \надоедать дай мне — не набрида́й (не обрида́й; не докуча́й, не надокуча́й) мені́; не клопочи мені́ голови́

    смертельно \надоедать сть — остоги́діти, остоги́днути; до сме́рті набри́днути (обри́днути; надоку́чити), дозоли́ти до [живи́х] печіно́к

    \надоедать сть, как го́рькая ре́дька; \надоедать сть ху́же (пуще) го́рькой ре́дьки — см. редька

    Русско-украинский словарь > надоедать

  • 7 благой

    1) добрий;
    2) спасенний. [Спасенне діло. Спасенна путь (рада, мета)];
    3) кричать благим матом - криком кричати, на пуп кричати, аж до печінок горлати, репетувати на ціле горло, репетом репетувати.
    * * *
    I
    благи́й, спасе́нний; ( хороший) до́брий
    II
    ( взбалмошный) диал. химе́рний, навіже́ний, безглу́здий

    Русско-украинский словарь > благой

  • 8 донимать

    донять
    1) (о взимании долгов, податей) добирати, добрати;
    2) (причинять неприятность) діймати, доняти, дійняти, (реже няти) кого, шкулити, дошкуляти, дошкулити, допікати, допекти, припікати, припекти, надопекти кого и кому, дотинати, дотнути, доп'ясти, долягати кому, (редко) догаряти, узичати кому, надозолювати, надозолити кому. [Холод діймав до костей (Коцюб.). Доняв він мене до плачу. Нестатки ймуть (М. Вовч.). А що - ця лозина добре шкулить? Нас національне питання, сказав-би, щодня дошкуляє (Грінч.). Допікаєш мене гіркими словами (Неч.-Лев.). А ніхто мені так не допік, як та капісна баба Палажка! (Неч.-Лев.). Як мені життя дозолило (Мирн.). Ці осоружні справи теж хронічно долягали письменникові (Єфр.)]. Донимает (это) меня - дошкуляє мене (мені), шкульно мені. Донимать словами - дошкуляти словами, словом карати; додавати словами. [Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає]. Донимать, донять сильно, до последней степени - допікати до живих печінок (до серця), вразити до живого, заливати за шкуру сала, голову кому гризти, їсти. Он вас доймёт - він вас доїде. Донимающий - дошкульний, дошкулький, шкулкий, доле[і]гливий, гіркий. [Дошкульне слово. Шкулкий (дошкульний) вітер. Нужда доліглива. Лає гіркими словами]. Донятой - дошкулений.
    * * *
    несов.; сов. - дон`ять
    (кого-что) дошкуля́ти, дошку́лити (кого-що, кому-чому), дійма́ти, дійня́ти (кого-що); ( допекать) допіка́ти, допекти́ (кого-що, кому-чому); ( досаждать) дозоля́ти, дозоли́ти (кому); диал. дотина́ти, дотну́ти и дотя́ти (кого-що, кому)

    Русско-украинский словарь > донимать

  • 9 задирать

    задрать -1) задирати и дерти (вгору), задерти и задрати, задублювати, задубити, (о мн.) позадирати, позадублювати. -рать голову, хвост, ноги задирати (задерти) голову, хвоста, ноги, закопилювати (закопилити) хвоста, задублювати (задубити) хвоста. [Біжить кінь, хвоста задубивши]. -рать нос (голову) - кирпу гнути, губу копилити проти кого, пиндючитися, високо нестися. -драв ноги - задерши ноги. Я тебе как дам, так и ноги -рёшь - як стусону тебе, то й п'ятами вкриєшся (ноги задереш);
    2) (затрагивать) задирати, задерти, зачіпати, зачепити, займати, за(й)няти кого, заводитися, завестися з ким, чіплятися до кого, налазити на кого. Он всех -рает - він кожного зачіпає, він з кожним заводиться, до кожного чіпляється, на кожного налазить;
    3) роздирати, роздерти. -драть за живое - дійняти (допекти) до живого, до серця, до печінок. Волк козу -драл - вовк козу розірвав. Задранный - задраний, задертий, задублений.
    * * *
    несов.; сов. - задр`ать
    1) задира́ти, заде́рти и задра́ти, -деру́, -дере́ш и мног. позадира́ти

    \задиратьть нос — см. нос

    2) ( растерзывать) розрива́ти, розірва́ти, роздира́ти, розде́рти и розідра́ти, задира́ти, заде́рти и задра́ти
    3) ( засекать розгами) засіка́ти, засікти́, -січу́, -січе́ш
    4) (задевать, вызывать на ссору, драку) задира́ти несов.; зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш

    Русско-украинский словарь > задирать

  • 10 каление

    1) (раскаляние) розпікання, розжарювання;
    2) (закаливание) гартування;
    3) (повыш. темпер. при калении и переносно) гарт (-ту). [Злить в палкім червонім гарті думи радісно щасливі (Чупр.)]. Белое -ние - ясний жар, білий гарт. Довести до белого -ния (иноск.) - допекти до живого, (фамил.) допекти до живих печінок кому;
    4) (об орехах, ягодах) смаження, праження.
    * * *
    1) ( действие) розжа́рювання, розпіка́ння; сма́ження, пря́ження; гартува́ння

    бе́лое \каление — бі́лий жар

    довести́ кого́ до бе́лого кале́ния — перен. допекти́ кому́ (кого́) до живого

    Русско-украинский словарь > каление

  • 11 кровно

    1) кревно. [Так просто і так надзвичайно гарно, дійсно по-людському, висловив Шевченко свій широкий ідеал життя, і це кревно єднає його з найбільшими діячами людськости (Єфр.)];
    2) пекуче, дошкульно, до серця, до печінок.
    * * *
    нареч.
    кро́вно; кре́вно

    \кровно но оби́деть — смертельно (тя́жко, кро́вно; кре́вно) обра́зити

    Русско-украинский словарь > кровно

  • 12 припекать

    припечь
    1) (прижечь на огне) припікати, припекти кого, що; підпікати, підпекти, присмажувати, присмажити що, (зарумянить) загнічувати, загнітити що;
    2) (о солнце) припікати, припекти, пригрівати, пригріти, (вульг.) пришкварювати, пришкварити, (присушить зноем) припалювати, припалити. [Зійшло сонце під віконце, стало пригрівать (Чуб.). Сонце в віконце пече, припікає (Номис). Сонце припалило ярину];
    3) (волосы, кудри горячими щипцами) припікати, припекти (волосся, кучері);
    4) (донять кого) допікати, допекти кому, упікатися, упектися кому, дошкуляти, дошкулити кого; (в сильнейшей степени) до живих печінок допікати, допекти кому;
    5) (-печь всю муку) випекти все борошно на печиво. Припечённый -
    1) припечений; підпечений, присмажений, загнічений;
    2) припечений, пригрітий, припалений.
    * * *
    несов.; сов. - прип`ечь
    1) припіка́ти, припекти́ и поприпіка́ти; ( сильно поджаривать на огне) підпіка́ти, підпекти́
    2) (о солнце, огне: сильно греть) припіка́ти, припекти́ и поприпіка́ти

    Русско-украинский словарь > припекать

  • 13 Затро[а]гивать

    затрогать, затронуть что (коснуться) торкатися, торкнутися чого и (реже) торкати, торкнути що, дотикатися, дотикнутися и діткнутися чого; кого (задевать) - зачіпати и зачіпляти, зачепити, займати, за(й)няти (о мног.) позачіпати, позаймати кого, що, (первому) налазити, налізти на кого. [Я його не чіпаю, а він сам налазить (Звин.)]. Он первый -нул меня - він перший зачепив (зайняв) мене, він перший наліз на мене. [Та хіба-ж я вас, пане, зачепив? Тож ви мене заняли (Грінч.)]. -вать вопрос о чём - торкатися питання (справи) про що, зачіпати (порушувати, займати) питання (справу) про що. [Простіть, що я зараз торкнувся грубого й цинічного пункту (Крим.). Картина народнього життя, в якій зачеплено найближчі і найпекучіші народні справи (Грінч.)]. -вать, -нуть за живое кого - діймати, дійняти до живого кого, доходити, дійти кому до живого, уражати, уразити кого - (сильно) дозоляти, дозолити кому (до живих печінок); срвн. Задевать. -вать чью душу, сердце - займати (порушувати) душу, серце кому. [Сі приказки займають душу зглибока (Хата). Тихо так усюди, тільки соловейки співають… так душу твою й займає (Г. Барв.). І тими піснями всім серце порушу (Самійл.)]. Чем тебя особенным -нули? - (образно) хіба (чи) тебе возом зачепили? Затронутый - торкнутий, діткнений, порушений, зачеплений, зайнятий.

    Русско-украинский словарь > Затро[а]гивать

  • 14 хлебный

    прил. разг.
    1) ( о печёном хлебе) de pan; para pan (для хле́ба)

    хле́бный магази́н — panadería f

    хле́бные изде́лия — artículos de harina

    2) (о зерне; о злаках) de cereal(es), de grano(s); cerealista

    хле́бные расте́ния, хле́бные зла́ки — cereales m pl, mieses f pl

    хле́бный амба́р — depósito de granos, granero m

    хле́бное по́ле — trigal m, campo (terreno) paniego

    хле́бный ры́нок — mercado cerealista (de cereales)

    хле́бная торго́вля — comercio (venta) de cereales

    3) перен. разг. (доходный, прибыльный) lucrativo, fructuoso

    хле́бное месте́чко — enchufe m, mina f

    ••

    хле́бное вино́ уст. — aguardiente de grano; vodka m

    хле́бное де́рево — árbol del pan

    * * *
    прил. разг.
    1) ( о печёном хлебе) de pan; para pan (для хле́ба)

    хле́бный магази́н — panadería f

    хле́бные изде́лия — artículos de harina

    2) (о зерне; о злаках) de cereal(es), de grano(s); cerealista

    хле́бные расте́ния, хле́бные зла́ки — cereales m pl, mieses f pl

    хле́бный амба́р — depósito de granos, granero m

    хле́бное по́ле — trigal m, campo (terreno) paniego

    хле́бный ры́нок — mercado cerealista (de cereales)

    хле́бная торго́вля — comercio (venta) de cereales

    3) перен. разг. (доходный, прибыльный) lucrativo, fructuoso

    хле́бное месте́чко — enchufe m, mina f

    ••

    хле́бное вино́ уст. — aguardiente de grano; vodka m

    хле́бное де́рево — árbol del pan

    * * *
    adj
    1) gener. cerealista, paniego (о поле и т.п.)
    2) colloq. (доходный, прибыльный) lucrativo, (î çåðñå; î çëàêàõ) de cereal (es), (о печёном хлебе) de pan, de grano (s), fructuoso, para pan (для хлеба)

    Diccionario universal ruso-español > хлебный

  • 15 накрывать

    накрыть
    1) кого что чем - накривати, накрити, (укрывать) укривати, укрити, (покрывать) покривати, покрити, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) навертати, навернути, (о мног.) понакривати, повкривати, понавертати кого, що чим. [Накрив очі китайкою, заслугою козацькою (Пісня). Понакривав вулики покрівлями череп'яними (Грінч.). Лягайте, дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли (Богодух.). Навернула його коритом (Борзенщ.)]. -ть голову - надівати, надіти, накладати, накласти шапку (капелюха и т. п.) (на голову). -ть голову платком - напинати, напнути и нап'ясти, запинати, запнути и зап'ясти голову хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою, (редко, пров.) напрядати, напря[е]нути хустку на себе. [Ти хоч-би напренула на себе хустку, чи що (Олександр.)]. -ть стол скатертью - застеляти, застелити стіл скатеркою (настільником). -ть (на) стол - накривати, накрити стіл (на стіл), застеляти, застелити стіл, готувати, наготувати стіл до обіду, до вечері. [Накривай на стіл! (Брацл.). На понакриваних столах поставили закуски та напитки (Н.-Лев.). Чи не час-би вже столи застеляти? (Н.-Лев.)]. -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) - накривати, накрити віз (воза), (пров.) напрядати, напря[е]нути віз (воза). [Напрядали віз рядниною (повстю, шкурою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) застукувати, застукати; заскакувати, заскочити, (поймать) злапати, зловити, (захватить) захопити кого. [Застукав, як сотника в горосі (Приказка). Нарвав він черешень, сів їсти, - Хведір його застукав: «А що ти робиш у чужому садку?» (Звин.). Не хочу, не хочу… незабаром усі ваші поприходять, застукають тут нас (Крим.). Орда людей живцем брала, де кого заскочила (Літопис Величка)]. -крыть кого на месте преступления - застукати (заскочити, злапати, зловити) кого на гарячому (вчинку). -крыть кого на два рубля - нагріти (напекти) кого на два карбованці. Накрытый -
    1) накритий, укритий, покритий, навернутий и навернений, понакриваний, повкриваний, понавертаний; напнутий, нап'ятий и напнений, запнутий, зап'ятий и запнений; накритий, понакриваний, застелений, наготовлений до обіду, до вечері. [Там серед двору столи понаставляні, понакривані (Рудч.)];
    2) застуканий, заскочений, злапаний, зловлений, захоплений. -ться -
    1) накриватися, накритися, понакриватися; бути накриваним, накритим, понакриваним и т. п.;
    2) (какой-л. одеждой) накриватися, накритися, напинатися, напнутися и нап'ястися, (редко, пров.) напрядатися, напря[е]нутися, (укрываться) укриватися, укритися, (о мн.) понакриватися, понапинатися, понапрядатися, повкриватися чим. [Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом (Пісня). Напнулася од дощу свитиною. (Богодух.). Один рукав підстелю, другим напрянуся (Грінч. III). Жінки понакривалися білими хустками (Комар.). В їх на плечах бурнуси, що одкидаються на голову, - понапиналися їми (Крим.). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися (Харківщ.)]. -кройся!, -кройтесь! - надінь (наклади) (на голову) шапку (капелюха и т. п.), надіньте (накладіть) (на голову) шапки (капелюхи и т. п.).
    * * *
    несов.; сов. - накр`ыть
    1) накрива́ти, накри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. понакрива́ти; (какой-л. одеждой) напина́ти, на́пнути и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти

    \накрыватьть [на] стол — накрива́ти, накри́ти [на] стіл (до сто́лу), застеля́ти, застели́ти стіл

    \накрыватьть завтра́к (обе́д, у́жин; за́втракать, обе́дать, у́жинать) — накрива́ти, накрити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обідати, вече́ряти); ( приготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обі́дати, вече́ряти)

    2) ( захватывать врасплох) накрива́ти, накри́ти, засту́кувати, -кую, -куєш [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому], засту́кати [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому]; сов. заско́чити
    3) ( одурачивать) накрива́ти, накри́ти

    Русско-украинский словарь > накрывать

  • 16 румяный

    1) al, pembe

    румя́ные щёки — al yanaklar

    румя́ный ребёнок — al yanaklı çocuk

    2) ( о печёном) nar gibi (pişmiş)

    румя́ный пиро́г — nar gibi börek, pembe pembe pişmiş börek

    Русско-турецкий словарь > румяный

  • 17 хлебный

    хле́бные изде́лия — produits m pl de panification ( или panifiés)

    хле́бные кро́шки — miettes f pl de pain

    2) ( о зерне) de blé; de(s) grain(s)

    хле́бный амба́р — magasin m de blé, grenier m à ble

    хле́бный край — région f fertile en blé(s)

    хле́бный ры́нок — marché m au(x) blé(s)

    хле́бная торго́вля — commerce m de(s) grains ( или des blés)

    хле́бный э́кспорт — exportation f de(s) grains

    хле́бные запа́сы — réserves f pl de blé

    хле́бные культу́ры — céréales f pl panifiables

    3) перен. (доходный, прибыльный) lucratif

    хле́бное ме́сто — place lucrative

    ••

    хле́бное расте́ние — plante f céréale, céréale f

    хле́бное вино́ уст. — eau-de-vie f de grain, vodka f

    хле́бное де́рево — arbre m à pain; ja(c)quier m ( scient)

    * * *
    adj
    gener. frumentacé (о злаках), panaire, panifiable, frumentaire, céréalier

    Dictionnaire russe-français universel > хлебный

  • 18 Приверед

    I. (чирей) чиряк, чирка; см. Веред.
    II. Привереда веред (-ду), забаганка (-ки), перебір (-бору). -реды - вереди (-дів), примхи (р. примх), витребеньки (-ньок и -ньків), вигадки (-док), забаганки (-нок). [Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи (М. Вовч.). Ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками (Шевч.)]. Человек, женщина с -редами - чоловік, жінка з примхами, з забаганками; см. Привередник, -ница.

    Русско-украинский словарь > Приверед

  • 19 нӧнчык

    нӧнчык
    Г.: нӱнжӹк
    1. тесто; замешанная масса муки

    Шере нӧнчык пресное тесто;

    шушо нӧнчык кислое тесто;

    шыдаҥ нӧнчык пшеничное тесто;

    уржа нӧнчык ржаное тесто.

    Кува кугызажым колыштеш, нӧнчык дене изи азам ышта. С. Чавайн. Баба слушается мужика своего и из теста лепит нечто вроде ребёнка.

    2. хлебный мякиш; мягкая часть печёного хлеба

    Кинде нӧнчык хлебный мякиш.

    – Манный пучымыш але кинде нӧнчык дене кучен ончо, – каҥашым пуэм. В. Орлов. – Попробуй ловить на манную кашу или хлебный мякиш, – даю совет.

    3. густая масса чего-л., скатанная в комок

    Пареҥге нӧнчык толчёная картофельная масса (кушание);

    нӧшмӧ нӧнчык смесь хлебного мякиша с конопляным семенем (кушание).

    (Ава) шошым пасушто кылме пареҥгым поген, крахмалже дене салмагинде гай шем нӧнчыкым ыштен. В. Сапаев. Мать весной собирала в поле мёрзлую картошку, из её крахмала делала похожую на лепёшку чёрную массу.

    4. перен. нечто запачканное в чём-л., перепачканное в чём-л.

    Вӱр нӧнчык весь окровавленный.

    Кызыт кажне кечын гаяк садерыште почаҥына, садлан лавыра нӧнчык веле улына. С. Николаев. Сейчас каждый день возимся в саду, поэтому мы все в грязи.

    Сравни с:

    вузык, чуҥга
    5. бран. молокосос, сосунок, сопляк; молодой, незрелый

    Ах, нӧнчык! Миронет адак мемнан ӱдыр дек нушкын толын. А. Айзенворт. Ах, молокосос! Мирон-то опять приполз к нашей девушке.

    Сравни с:

    нолнер
    6. в поз. опр. относящийся к тесту, сделанный из теста

    Нӧнчык моклака комок теста.

    Нӧнчык аза пуэн овартымыла кушкаш тӱҥалеш. С. Чавайн. Ребёнок из теста начинает расти, словно его надувают.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > нӧнчык

  • 20 Мясо, мясные блюда

    Ət, ətli yeməklər

    Русско-азербайджанский разговорник > Мясо, мясные блюда

См. также в других словарях:

  • До печёнок — Прост. Экспрес. 1. Очень сильно, до самого нутра, до предела (подействовать на кого либо). Пехтура народ скучный. То ли дело у нас: Белоногов споёт душа радуется, Заяц представит живот от смеха лопается, поручик рыкнет тик всего до печёнок… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • До самых печёнок — Прост. Экспрес. 1. Очень сильно, до самого нутра, до предела (подействовать на кого либо). Пехтура народ скучный. То ли дело у нас: Белоногов споёт душа радуется, Заяц представит живот от смеха лопается, поручик рыкнет тик всего до печёнок… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Сосиски из гусиных печёнок — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Абрикосы): | | | | | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Дойти до печёнок — Прост. Экспрес. 1. Что либо надоело, опротивело. Только нынче Степану все дела эти до печёнок дошли, страсть осточертели (С. Залыгин. На Иртыше). 2. Сильно, глубоко подействовало, проняло кого либо. Алексей давно загадал себе: забор упадёт,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ПЕЧЁНКА — трясётся у кого. Жарг. мол. Ирон. О тяжёлом похмелье. Максимов, 311. Всеми печёнками. Прост. Очнь сильно, страстно (ненавидеть, презирать). ФСРЯ, 319; БМС 1998, 444; ШЗФ 2001, 47; БТС, 829. Всеми печёнками вперёд. Горьк. Несмотря ни на что.… …   Большой словарь русских поговорок

  • печёнка — печёнка, печёнки, печёнки, печёнок, печёнке, печёнкам, печёнку, печёнки, печёнкой, печёнкою, печёнками, печёнке, печёнках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • печёнка — печёнка, и, р. мн. печёнок …   Русское словесное ударение

  • печёнка — и; мн. род. нок, дат. нкам; ж. см. тж. печёночный 1) Печень животного. Жареная печёнка. Пирог с печёнкой. Любить печёнку. Паштет из печёнки. Куриная печёнка …   Словарь многих выражений

  • печёнка — (1 ж); мн. печёнки, Р. печёнок …   Орфографический словарь русского языка

  • печёнка — печёнка, и, род. п. мн. ч. нок …   Русский орфографический словарь

  • печёнка — ПЕЧЁНКА, и, мн род. нок, дат. нкам, ж Пищевой продукт, представляющий собой говяжью, свиную, гусиную и т.п. печень, приготовляемую варкой или жареньем и употребляемую с каким л. гарниром в качестве второго блюда. Бабушка слыла мастерицей в… …   Толковый словарь русских существительных

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»